Шановні колеги та батьки! Нагадуємо, що війна є важким травматичним емоційним періодом не тільки для дорослих, але й для дітей. Їм так само буває складно справлятися з емоційним навантаженням, що інколи може призводити до заподіяння шкоди своєму здоров’ю або навіть життю.
Згідно з дослідженнями, причинами для таких випадків серед дітей стають переживання сильного стресу, глибокої невпевненості у собі, розчарування собою або іншими людьми, втрата, сімейні проблеми, проблеми в школі та у спілкуванні з однолітками. Крім того, причиною може стати підліткова депресія. За якими ознаками можна зрозуміти, що дитині потрібна допомога?
Фізичні зміни: невиспаний вигляд, на уроках чи перервах може засинати; розлади сну; загальмованість або занадто висока активність; утома, втрата енергії; скарги на головний біль чи біль у шлунку; швидка втрата ваги чи її набирання; помітні самоушкодження (порізи, глибокі подряпини, синці) на тілі.
Психічні зміни: розсіяна увага дитини; зниження концентрації; тимчасова “втрата” пам’яті, коли дитина забуває свої дії чи слова; втрата відчуття часу.
Психологічні зміни: помітний страх дитини; поганий настрій упродовж більшої половини дня; нервовість чи злість під час використання гаджета; агресивна поведінка без явної причини.
Соціальні зміни: дитина віддаляється від однокласників та тих, з ким проводила більшість вільного часу; дитина виглядає депресивною - не комунікує з друзями; проявляє пасивність та не бере участі у спільних обговореннях; може прогулювати школу посилаючись на погане самопочуття; спостерігається замкнутість та однотипові відповіді на питання від дорослих; дитина може зникати з дому без попереджень; у комунікації з’являються нові сленгові слова, які раніше дитина не використовувала.Що робити?
Якщо ви помітили деякі ознаки у дитини, то спершу поговоріть з нею і зазначте, що ви завжди підтримаєте дитину і допоможете їй справитись з будь-якою ситуацією. Якщо дитина не готова говорити - порекомендуйте їй звернутися на телефонну гарячу лінію або онлайн: контакти - нижче.
Як допомогти дитині впоратись з емоціями?
Ви можете розпочати розмову, розповідаючи про свої власні почуття та досвіди. Це може сприяти відкритому спілкуванню.Уважно вислухайте дитину, коли вона розповідає про свої емоції. Покажіть, що ви її розумієте і підтримайте її почуття, намагайтесь не засуджувати та не давати поради.Не тисніть на дитину, щоб розповіла більше, ніж готова. Дотримуйтесь її темпу і комфорту.Допоможіть дитині навчитися розпізнавати свої емоції. Використовуйте слова, які описують почуття, наприклад радість, гнів, страх, сум і т.д.Якщо дитина продовжує почувати себе пригніченою або стан її погіршується, розгляньте можливість звернутися до психолога або психіатра для професійної допомоги.
дивитись тут👇
.jpg)
👆
.jpg)
Толерантна людина...
Надзвичайно талановита та працьовита сімейна й дитяча психологиня Світлана Ройз з ГО "Смарт освіта" за підтримки ЮНІСЕФ розробили ілюстровані "дихальні картки",які допоможуть дитині заспокоїтися,узяти під контроль тривогу та прояви стресу. Можна використовувати на онлайн уроках.
Як побудувати довірливі відносини
Рекомендації
для вчителів: що необхідно
враховувати
при виставленні оцінок школяреві
Розвивайте у дитини мотив досягнення успіху: він відіграє
важливу роль у процесі формування самооцінки та рівня домагань. Якщо школяр
постійно не справляється із завданням, одержує низькі оцінки, мотив досягнення
успіху в нього значно послаблюється. Спочатку виникає негативне невротичне
переживання, потім — байдуже ставлення до негативної оцінки. Як наслідок —
ціннісна переорієнтація особистості.
Для
запобігання цьому явищу можна використовувати такі прийоми:
ü школяреві
з поганою успішністю, низькою самооцінкою, різким зниженням мотиву досягнення
успіху доручають допомогти однокласнику з подібними проблемами. Це змінює на
краще соціально особистісну
позицію дитини, характер її діяльності, ставлення до самої себе;
ü дитині
пропонують побути у ролі вчителя — відбувається підвищення самооцінки через
прийняття позиції вчителя, що є передумовою для поліпшення рівня власної
навчальної діяльності, зміни ставлення до неї.
Підходьте до
оцінювання дитини індивідуально — з урахуванням можливостей особистості.
Індивідуальний підхід до школяра передбачає:
ü врахування
емоційного стану кожної дитини та її можливостей;
ü доброзичливе
ставлення до дитини;
ü обґрунтування
виставленої оцінки;
ü гарантування
успішного виконання навчального завдання;
ü акцентування
уваги колективу класу на успіхах товаришів.
Оберігайте почуття дитини
— оцінка, що стосується її особистісних якостей, не повинна озвучуватися
привселюдно.
Пам’ятайте,
що оцінювання має подвійну спрямованість: з одного боку — на школяра, з іншого
— на вчителя. Майстерність оцінювання є одним із провідних критеріїв
професійної майстерності вчителя.
2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства
Толерантність – важлива риса вчителя в спілкуванні
Коментарі
Дописати коментар